Історія справи

Постанова ВГСУ від 27.09.2016 року у справі №910/22119/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року Справа № 910/22119/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Жукової Л.В. (доповідач),суддів:Погребняка В.Я., Коваленка В.М.розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Центр"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.08.2016у справі № 910/22119/14 господарського суду міста Києваза заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Строй Центр"доДержавного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд" про банкрутство за участю представників сторін: товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Центр" - Циби В.К., арбітражного керуючого Гусара І.О. - Карасюка О.В., Міністерства аграрної політики та продовольства України - Костюченка М.Є., арбітражного керуючого Жураковської Л.В.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/22119/14 про банкрутство Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2016 у справі №910/22119/14 (Суддя - Яковенко А.В.) клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Центр" - голови комітету кредиторів ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" про припинення повноважень арбітражного керуючого Жураковської Л.В. як керуючого санацією ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" та призначення керуючим санацією ДП "СП "Земельний фонд" арбітражного керуючого Гусара І.О. задоволено.

Припинено повноваження керуючого санацією ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" арбітражного керуючого Жураковської Людмили Валеріївни.

Призначено керуючим санацією ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 15.04.2013 року № 143).

Зобов'язано арбітражного керуючого Жураковську Людмилу Валеріївну передати керуючому санацією ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" арбітражному керуючому Гусару Івану Олексійовичу печатки і штампи, бухгалтерську та іншу документацію боржника, матеріальні та інші цінності банкрута.

Зобов'язано Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві внести до Єдиного державного реєстру запис про призначення керуючим санацією ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, код ЄДРПОУ 37202164) арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 15.04.2013 року № 143).

Відмовлено арбітражному керуючому Жураковській Л.В. у задоволенні клопотання про продовження їй повноважень керуючого санацією ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд".

Не погодившись із наведеною ухвалою місцевого господарського суду, Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій з урахуванням доповнень до неї просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 01.06.2016 року повністю та повернути справу до господарського суду міста Києва для затвердження змін до плану санації боржника і продовження процедури санації боржника.

Також, не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду від 01.06.2016, ТОВ "Дніпровська юридична компанія" звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, у якій просило скасувати оскаржувану ухвалу повністю та повернути справу до господарського суду міста Києва для затвердження змін до плану санації боржника і продовження процедури санації боржника.

Крім того, арбітражний керуючий Жураковська Л.В. звернулась до апеляційного господарського суду зі скаргою, у якій з урахуванням доповнень просила скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 01.06.2016 року повністю та повернути справу до господарського суду міста Києва для затвердження змін до плану санації боржника і продовження процедури санації боржника та повноважень арбітражного керуючого Жураковської Л.В., як керуючого санацією ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 у справі №910/221119/14 (головуючий суддя: Остапенко О.М., судді: Разіна Т.І., Верховець А.А.) апеляційні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України, ТОВ "Дніпровська юридична компанія", арбітражного керуючого Жураковської Людмили Валеріївни на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 року у справі № 910/22119/14 задоволено частково.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 01.06.2016 року у справі № 910/22119/14 в частині призначення керуючим санацією ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича скасовано.

Прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні клопотання ТОВ "Строй Центр" - голови комітету кредиторів боржника про призначення керуючим санацією ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича, відмовлено.

Справу повернуто до господарського суду міста Києва для визначення керуючого санацією ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" з дотриманням вимог ст. 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В іншій частині ухвалу господарського суду міста Києва від 01.06.2016 року у справі №910/22119/14 залишено без змін.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 01.06.2016 року у справі № 910/22119/14 в частині відмови ТОВ "Дніпровська юридична компанія" у задоволенні заяви про залучення до участі у справі у якості інвестора, залишено без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 у справі №910/22119/14(головуючий суддя: Остапенко О.М., судді: Разіна Т.І., Верховець А.А.) виправлено допущену описку у резолютивній частині вступної та резолютивної частини та у резолютивній частині повного тексту постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 року у справі № 910/22119/14, виклавши п. 4 наступним чином:

" 4. Справу повернути до господарського суду міста Києва для визначення керуючого санацією Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" з дотриманням вимог ст. 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Покласти виконання обов'язків керуючого санацією ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" на арбітражного керуючого Жураковську Людмилу Валеріївну до призначення господарським судом міста Києва нового керуючого санацією.".

Решту тексту постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 року у справі № 910/22119/14 залишено без змін.

Ухвалено, що дана ухвала є невід'ємною частиною постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 року у справі № 910/22119/14.

Не погодившись із постановою суду другої інстанції ТОВ "Строй Цент" звернулось до Вищого господарського суду України зі скаргою у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 29.08.2016 у цій справі) повністю та залишити в силі ухвалу господарського суду м. Києва від 01.06.2016 у справі №910/22119/14, пославшись на порушення та невірне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Приймаючи касаційну скаргу ТОВ "Строй Цент" до розгляду Вищий господарський суд України в ухвалі від 14.09.2016 року не застосував положення ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з огляду на те, що предметом касаційного перегляду, у даному випадку, є правомірність усунення арбітражного керуючого Жураковської Людмили Валеріївни від виконання повноважень керуючого санацією Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" судом першої інстанції та правомірність відмови у призначенні (усунення призначеного судом першої інстанції) нового керуючого санацією Гусара Івана Олексійовича судом апеляційної інстанції, що не суперечить визначеному у наведеній нормі переліку оскаржуваних у касаційному порядку судових актів.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон).

Частиною 1 статті 5 Закону передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом Господарським процесуальним кодексом та іншими законодавчими актами України.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2014 року порушено провадження у справі № 910/22119/14 про банкрутство ДП „"СП "Земельний Фонд", визнано безспірні грошові вимоги кредитора до боржника у розмірі 4 090 175,89 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Жураковську Л.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2015 року припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Жураковської Л.В., введено процедуру санації боржника строком на шість місяців, затверджено план санації боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Жураковську Л.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 року за клопотанням ТОВ "Строй Центр", як голови комітету кредиторів боржника, продовжено строк процедури санації боржника на шість місяців.

04.03.2016 відбулось засідання комітету кредиторів Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд", на якому комітетом кредиторів визнано неналежним виконання обов'язків керуючого санацією Жураковської Л.В., зловживання правами керуючого санацією та подання до суду неправдивих відомостей, а також уповноважено голову комітету кредиторів подати до Господарського суду м. Києва клопотання про усунення керуючого санацією Жураковську Л.В від виконання своїх обов'язків у справі №910/22119/14 та призначити керуючим санацією Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд" арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.

09.03.2016 року до господарського суду міста Києва надійшло клопотання ТОВ "Строй Центр" про припинення повноважень керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Жураковської Л.В.

21.03.2016 до суду надійшли додаткові пояснення ТОВ "Строй Центр" до клопотання про припинення повноважень керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Жураковської Л.В. та призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Гусара І.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2016 року зобов'язано керуючого санацією Жураковську Л.В. провести збори комітету кредиторів стосовно пропозицій ТОВ "Дніпровська юридична компанія" та ТОВ "Форист Трейд" щодо участі у процедурі санації боржника та внесення пов'язаних з цими пропозиціями змін до плану санації.

На виконання вимог вказаної ухвали господарського суду міста Києва від 25.04.2016 року керуючим санацією боржника направлено на адресу учасників провадження повідомлення від 20.05.2016 року № 910/22119/14 (81), з якого вбачається відсутність питання про розгляд пропозицій інвестора ТОВ "Дніпровська юридична компанія" щодо участі у процедурі санації ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" та визначено питання щодо внесення змін до плану санації боржника з урахування пропозицій поданих інвестором, а також взагалі відсутнє питання про розгляд пропозицій інвестора ТОВ "Форист Трейд" щодо участі у процедурі санації ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд".

Припиняючи повноваження арбітражного керуючого Жураковської Л.В. як керуючого санацією боржника суд першої інстанції, виходив з того, що арбітражним керуючим Жураковською Л.В не виконано вимог ухвали господарського суду міста Києва від 25.04.2016 року, чиняться неправомірні дії з намагання включити до складу майна, яке підлягає відчуженню в процесі санації, нерухоме майно-майновий комплекс загальною площею 5 428,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Коростищівська, 56, який належить державі в особі Кабінету Міністрів України для передачі третім особам - ТОВ "Дніпровська юридична компанія" та ТОВ "Форст", за наслідками чого, ПП "Реалспецсервіс" направлено заяву до Національного антикорупційного бюро України заяву про вчинення злочину.

Також судом першої інстанції було встановлено, що у арбітражного керуючого Жураковської Л.В. наявний лише перший рівень кваліфікації арбітражних керуючих, якого не достатньо для здійснення повноважень керуючого санацією Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний Фонд".

Дослідивши заяву арбітражного керуючого Гусара І.О. про участь у справі, суд першої інстанції встановив наявність свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 143 від 15.04.2013, п'ятого рівня кваліфікації арбітражного керуючого, про відсутність судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого, також відзначено, що Гусар І.О. управління боржником раніше не здійснював, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, має належні організаційні та технічні можливості для виконання обов'язків розпорядника майна у даній справі, за час здійснення діяльності арбітражного керуючого виконував повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора на державних підприємствах і підприємствах, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків.

Разом з тим, суд першої інстанції встановивши відсутність інших кандидатур арбітражних керуючих про призначення їх керуючим санації у даній справі та відповідне клопотання комітету кредиторів боржника, дійшов до висновку про призначення керуючим санацією божника арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.

Апеляційний господарський суд у оскаржуваній постанові підтримав висновки суду першої інстанції щодо припинення повноважень керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Жураковської Л.В., проте, не погодився із призначенням новим керуючим санацією арбітражного керуючого Гусара І.О., оскільки призначення нового керуючого санацією боржника відбулось з порушенням вимог ст. 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без відповідного на те погодження органу, уповноваженого управляти державним майном підприємства боржника.

Відповідно до ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний додержуватися вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, одержання дарунків (пожертв).

Порушення арбітражним керуючим вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", а також виникнення конфлікту інтересів під час здійснення його повноважень є підставою для усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство, про що господарський суд виносить ухвалу.

З урахуванням наведених норм та встановивши, що Демчан О.І., представляє інтереси ініціюючого кредитора у даній справі (голови комітету кредиторів) - ТОВ "Строй Центр" та є одночасно представником арбітражного керуючого Гусара І.О. та з метою уникнення конфлікту інтересів та зацікавленості між керуючим санацією та кредитором у справі, що суперечитиме чинному законодавству, а також у зв'язку з невідповідністю кандидатури арбітражного керуючого Гусара І.О. спеціалізації за окремими категоріями суб'єктів підприємницької діяльності щодо призначення керуючим санацією боржника у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про скасування ухвали місцевого господарського суду в частині призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Гусара І.О.

Задовольняючи частково касаційну скаргу ТОВ "Строй Центр" колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з такого.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 28 Закону під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом.

Керуючий санацією - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення процедури санації боржника.

З моменту винесення ухвали про введення процедури санації керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством, управління боржником переходить до керуючого санацією.

Відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону керуючий санацією зобов'язаний, зокрема, розробити та подати до суду у випадках, передбачених цим Законом, план санації, погоджений з комітетом кредиторів.

Відповідно до ч. 8 ст. 28 Закону керуючий санацією може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень керуючого санацією, про що виноситься ухвала, у таких випадках: за заявою керуючого санацією; на підставі рішення комітету кредиторів або ініціативою господарського суду в разі невиконання чи неналежного виконання керуючим санацією своїх повноважень; анулювання отриманого ним свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого; в інших випадках, передбачених цим Законом.

Аналіз наведених положень Закону дозволяє зробити висновок про те, що правом ініціювати звільнення керуючого санацією від виконання своїх обов'язків наділений особисто керуючий санацією та, у разі доведення факту невиконання чи неналежного виконання керуючим санацією своїх повноважень, комітет кредиторів боржника та господарський суд у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Стаття 98 Закону надає арбітражному керуючому для здійснення своїх повноважень певний обсяг прав та встановлює перелік обов'язків, зокрема, обов'язок неухильно дотримуватися вимог законодавства, здійснювати заходи щодо захисту майна боржника, вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту.

Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний, зокрема: діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство; додержуватися вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, одержання дарунків (пожертв).

Порушення арбітражним керуючим вимог Закону, а також виникнення конфлікту інтересів під час здійснення його повноважень є підставою для усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство, про що господарський суд виносить ухвалу.

У ч. 10 ст. 96 Закону визначено, що припинення, продовження повноважень та відсторонення від виконання обов'язків керуючих санацією, ліквідаторів державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, здійснюються господарським судом за наявності підстав та в порядку, встановленому цим Законом.

Як встановлено судами обох інстанцій, у арбітражного керуючого Жураковської Л.В. наявний лише перший рівень кваліфікації арбітражних керуючих, що підтверджується інформацією розміщеною на веб-сайті щодо спеціалізацій арбітражних керуючих та витягом з сайту Єдиного реєстру арбітражних керуючих у якому відсутні відомості в графі „"Рівень кваліфікації арбітражного керуючого" (що свідчить про наявність лише першого рівня кваліфікації, оскільки при наявності 2-5 рівнів, відповідні відомості вносяться до реєстру).

Відповідно до абзацу 7 частини 1 статті 114 Закону про банкрутство до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), які призначаються на державні підприємства та підприємства, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, а також на підприємства, до яких у Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, виникли вимоги щодо сплати заборгованості за поставлений/спожитий природний газ, Кабінет Міністрів України може встановлювати додаткові вимоги.

Пунктом 4.2.2. положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 року № 1 та погодженого з Міністерством юстиції України встановлено, що справи про банкрутство державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50% відносяться до п'ятої категорії складності.

Відповідно до положень п. 4.2.2 та п. 4.8.6 Положення про автоматизовану систему з відборів кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, дана справа за коефіцієнтом складності відноситься до п'ятої категорії, а автоматизований відбір кандидата арбітражного керуючого для призначення у справу про банкрутство п'ятої категорії складності здійснюється з числа арбітражних керуючих, які відповідно до Реєстру відповідають п'ятому рівню кваліфікації, незалежно від принципу територіальності.

Згідно п.п.2.1, 2.6 Положення з метою реалізації визначених Положенням принципів відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого арбітражним керуючим присвоюється рівень кваліфікації відповідно до їх професійних знань та визначається їх спеціалізація згідно з їх досвідом роботи та ефективністю виконання ними повноважень арбітражного керуючого. Спеціалізація арбітражного керуючого визначається з урахуванням виконання ним повноважень арбітражного керуючого у справах про банкрутство, виходячи з належності суб'єкта підприємницької діяльності до видів економічної діяльності, форми власності, його категорії, зокрема, за формою власності: державна власність; власність Автономної Республіки Крим; комунальна власність; приватна власність.

Наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2013 року №331/7 "Про утворення Комісії з присвоєння рівнів кваліфікації арбітражним керуючим (розпорядникам майна, керуючим санацією, ліквідаторам)" утворено Комісію з присвоєння рівнів кваліфікації арбітражним керуючим (розпорядникам майна, керуючим санацією, ліквідаторам). Перше засідання цієї Комісії відбулося 04.07.2013 року, на якому затверджено Регламент роботи Комісії.

Апеляційним господарським судом встановлено, станом на 01.06.2016 року на офіційному сайті Комісії не міститься інформації про прийняття рішення про присвоєння 5-го рівня кваліфікації арбітражному керуючому Жураковській Л.В., відсутність у арбітражного керуючого Жураковської Л.В. необхідного п'ятого кваліфікаційного рівня не заперечується останньою.

Колегія суддів погоджується із висновками попередніх інстанцій в частині припинення повноважень керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Жураковської Л.В., з огляду на доведення у судовому порядку факту невиконання та неналежного виконання керуючим санацією своїх повноважень, на наявність звернення до суду із відповідним клопотанням комітету кредиторів ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" та на відсутність у арбітражного керуючого Жураковської Л.В. необхідного п'ятого кваліфікаційного рівня для здійснення повноважень керуючого санацією у даній справі про банкрутство державного підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності складає 100 відсотків.

Щодо відхилення кандидатури нового керуючого санацією у даній справі арбітражного керуючого Гусара І.О. через відсутність даних про погодження кандидатури останнього за участю органу, уповноваженого управляти державним майном, який, у даному випадку, як встановлено попередніми судовими інстанціями, є Міністерство аграрної політики та продовольства України, слід відзначити таке.

Так, відповідно до вимог ч. 9 ст. 96 Закону призначення керуючих санацією, ліквідаторів державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, здійснюється господарським судом за участю органу уповноваженого управляти державним майном.

Наведене зумовлює, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, призначення керуючих санацією державних підприємств за обов'язковою участю органу, уповноваженого управляти державним майном.

Закон не розкриває зміст словосполучення "...за участю…", проте з урахуванням положень Закону про банкрутство, ГПК України, обов'язковими елементами участі органу, уповноваженого управляти державним майном при призначенні керуючих санацією державних підприємств мають бути:

попереднє інформування органу, уповноваженого управляти державним майном про всі запропоновані на розгляд господарського суду кандидатури арбітражних керуючих;

забезпечення можливості органу, уповноваженому управляти державним майном надати пояснення щодо усіх запропонованих на розгляд господарського суду кандидатур арбітражних керуючих або надати власні пропозиції;

забезпечення права на участь в судових засіданнях господарського суду представникам органу, уповноваженого управляти державним майном.

Як встановлено судом другої інстанції, з повідомлення арбітражного керуючого Жураковської Л.В. від 23.02.2016 року про скликання комітету кредиторів на 04.03.2016 року, до порядку денного під питанням № 4 включено „інші питання за пропозицією кредиторів (учасників провадження), що передбачені положеннями Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В той же час, судом встановлено, що на засіданні комітету кредиторів боржника 04.03.2016 року (протокол № 6- КК), на якому, зокрема, під питанням № 4 було розглянуто призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Гусара І.О., представник Міністерства аграрної політики та продовольства України був відсутній, а відтак не був обізнаний про розгляд зазначеного питання і, як наслідок, був позбавлений права погодити або заперечити запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого Гусара І.О.

В подальшому, до винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, за ініціативою керуючого санацією було скликано комітет кредиторів, який відбувся 25.05.2016 року (протокол № 7- КК). Проте, з вказаного протоколу, відповідно до порядку денного, не вбачається розгляд питання щодо погодження Міністерством кандидатури арбітражного керуючого Гусара І.О. на призначення керуючим санацією боржника. Так само відсутні в матеріалах справи і інші докази, які б свідчили про погодження кандидатури арбітражного керуючого Гусара І.О. з Міністерством.

Як встановив суд апеляційної інстанції, відсутність такого погодження стало підставою для звернення Мінагрополітики України до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на відповідну ухвалу суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів касаційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційний господарський суд відхилив кандидатуру арбітражного керуючого Гусара І.О. на призначення керуючим санацією, у даному випадку правомірно, з огляду на те, що таке призначення відбулось з порушенням вимог ст. 96 Закону про банкрутство, без участі органу уповноваженого управляти державним майном.

Разом з тим, згідно з п. п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає.

Зокрема, висновки суду другої інстанції про неможливість виконання арбітражним керуючим Гусаром І.О. повноважень керуючого санацією боржника через його заінтересованість та через виникнення конфлікту інтересів є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як встановив суд апеляційної інстанції, інтереси ініціюючого кредитора у даній справі (голови комітету кредиторів боржника) - ТОВ "Строй Центр" на час винесення оскаржуваної ухвали та під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представляє Демчан О.І., який діяв на підставі довіреності № 124 від 02.03.2016 року строком дії до 01.07.2016 року та на підставі дійсної довіреності № 363 від 25.07.2016 року строком дії до 25.12.2016 року.

В той же час, представник ініціюючого кредитора у даній справі (голови комітету кредиторів) - ТОВ "Строй Центр" Демчан О.І. представляв інтереси арбітражного керуючого Гусара І.О. у 2015-2016 роках, зокрема у справах № 16/89 господарського суду Закарпатської області, № 910/19987/15 господарського суду міста Києва, №910/7266/14 господарського суду міста Києва.

Вказані обставини щодо представництва інтересів арбітражного керуючого Гусара І.О. Демчаном О.І. також не заперечуються останнім.

Статтею 1 Закону передбачено, що заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Відповідно до ч 2. ст. 114 Закону, розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі: які є заінтересованими у цій справі; які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, покладених цим Законом; які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого).

Відповідно до ч. 5 ст. 98 Закону, порушення арбітражним керуючим вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", а також виникнення конфлікту інтересів під час здійснення його повноважень є підставою для усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство, про що господарський суд виносить ухвалу.

Апеляційним господарським судом не доведено, на підставі належних та допустимих доказів, що арбітражний керуючий Гусар І.О. є заінтересованою особою стосовно боржника чи кредиторів, з урахуванням наведених законодавчих положень та не доведено наявності конфлікту інтересів, оскільки останній не здійснював а тільки був призначений керуючим санацією ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд".

Водночас, колегія суддів вважає, що суд другої інстанції грубо порушив і процесуальні норми під час винесення ухвали про виправлення описки у даній справі від 29.08.2016, з огляду на таке.

У ч. 1 ст. 89 ГПК України передбачено, що суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Ч. 2 ст. 89 ГПК визначає, що про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Частина 1 наведеної норми передбачає обов'язок господарського суду роз'яснити рішення (ухвалу), а також виправити описки чи арифметичні помилки.

Роз'яснення рішення, ухвали - засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта.

Суд роз'яснює рішення, ухвалу за заявою: 1) сторони; 2) державного виконавця.

Із заявою про роз'яснення рішення, ухвали можуть також звернутися треті особи, прокурор, який брав участь у справі.

Колегія суддів касаційної інстанції переконана, що суд не має права роз'яснювати рішення, ухвалу з власної ініціативи.

Роз'яснюючи рішення, ухвалу, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, ухвали, тобто не має права змінювати: відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог ст. 84 ГПК; відомостей, викладених в ухвалі відповідно до вимог ст. 86 ГПК.

Тож у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, ухвали, слід виходити з приписів ст. ст. 84, 86 ГПК щодо змісту рішення, ухвали.

Отже, роз'яснення рішення, ухвали - це викладення рішення ухвали у більш ясній і зрозумілій формі.

Виправлення допущених у рішенні, ухвалі описок чи арифметичних помилок можливо за заявою сторони, а також третьої особи, прокурора, який брав участь у справі.

На відміну від ухвали про роз'яснення судового рішення, суд має право виправити допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки з власної ініціативи.

Під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен, назв тощо. Арифметичні помилки - це неправильне викладення: вихідних даних для розрахунків, які не відповідають наявним у справі доказам; результатів арифметичних дій.

Не може вважатися арифметичною помилкою неправильне застосування числових показників, які встановлені законом (наприклад, неправильне застосування ставок судового збору, індексів інфляції, процента за користування чужими коштами, цін і тарифів, ставок податків і зборів тощо) або договором (розміру неустойки, штрафу, пені).

Виправлення допущених у рішенні, ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть рішення, ухвали.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 "Про судове рішення" 1562 роз'яснено таке.

П. 17, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли у виготовленні тексту рішення). Вирішення питань, пов'язаних з виправленням описок чи арифметичних помилок, не потребує обов'язкового розгляду в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідні процесуальні дії оформлюються ухвалами, які надсилаються учасникам судового процесу у встановленому законом порядку.

П. 18, роз'яснення рішення або виправлення в ньому описок чи арифметичних помилок здійснюється тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення, за винятком випадків, про які йдеться в абзаці першому пункту 13 цієї постанови.

Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Роз'яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не скасоване на момент звернення про його роз'яснення.

В іншому разі господарський суд відмовляє в його роз'ясненні, а якщо рішення скасовано в певній частині - роз'яснює його в тій частині, в якій рішення залишено без змін (залишено в силі), а в решті відмовляє у роз'ясненні.

Аналіз наведених норм та Постанови пленуму ВГСУ дає підстави зробити висновок про те, що ухвала про роз'яснення судового рішення та ухвала про виправлення описки у судовому рішенні не є тотожними.

В ухвалі від 29.08.2016 року про виправлення описки, апеляційний господарський суд, фактично, роз'яснив прийняте раніше судове рішення, а саме, постанову від 23.08.2016 у даній справі, щодо порядку виконання обов'язків керуючого санацією арбітражним керуючим Жураковською Л.В. до вирішення питання господарським судом про призначення нового керуючого санацією, за власної ініціативи, що не припустимо, з огляду на приписи ст. 89 ГПК України та є самостійною підставою для скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2016 про виправлення описки.

Водночас, слід відзначити, що кваліфікаційний рівень арбітражного керуючого Жураковської Л.В. не відповідає категорії складності даної справи, дані про те, що кандидатуру останньої погоджено Міністерством аграрної політики та продовольства України у матеріалах справи відсутні, встановлені судами обставини свідчать про відсутність у арбітражного керуючого Жураковської Л.В. досвіду для виконання повноважень арбітражного керуючого на державних підприємствах, у зв'язку з чим, не виконується план санації боржника, який затверджено ухвалою суду від 03.06.2015 року, відтак, покладення обов'язку виконання обов'язків керуючого санацією ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" на арбітражного керуючого Жураковську Людмилу Валеріївну до призначення господарським судом міста Києва нового керуючого санацією, порушує права кредиторів та боржника у даній справі, отже є неправомірним.

У ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду, що закріплено в ч. 2 ст. 1115 вказаного кодексу.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми, здійснюючи касаційний перегляд справи в межах правомірності припинення повноважень керуючого санацією у даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, рішення судів щодо припинення повноважень керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Жураковської Л.В. правомірним як і доводи про відсутність правових підстав для призначення новим керуючим санацією арбітражного керуючого Гусара І.О., якого призначено без участі Міністерства аграрної політики та продовольства України, проте, вважає, що до призначення нового керуючого санацією ДП "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд", слід покласти обов'язки виконання повноважень керуючого санацією на арбітражного керуючого Гусара І.О., який має п'ятий кваліфікаційний рівень необхідний для здійснення повноважень керуючого санацією у даній справі про банкрутство державного підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності складає 100 відсотків.

Враховуючи наведене, прийнята господарським судом апеляційної інстанції постанова є такою, що не відповідає дійсним правам і обов'язкам сторін, наданим доказам, нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає зміні, ухвала Київського апеляційного господарського суду про виправлення описки від 29.08.2016 у даній справі підлягає скасуванню, а касаційна скарга ТОВ "Строй Центр" частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 , 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Центр" задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду про виправлення описки від 29.08.2016 у справі № 910/22119/14 скасувати.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 у справі № 910/22119/14 змінити, виклавши п.4 її резолютивної частини у наступній редакції:

" 4. Справу повернути до господарського суду міста Києва для визначення керуючого санацією Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" з дотриманням вимог ст. 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Покласти виконання обов'язків керуючого санацією Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Земельний фонд" на арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 15.04.2013 року № 143) до призначення господарським судом міста Києва нового керуючого санацією.".

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 у справі № 910/22119/14 залишити без змін.

Головуючий Л.В. Жукова

Судді В.Я. Погребняк

В.М. Коваленко